9 жовтня у затишному куточку Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна КНУ імені Тараса Шевченка, що вже полюбився відвідувачам і своїм розташуванням, і особливою аурою, знаним як «Ворота душі», урочисто відкрили другу складову частину комплексу – «Поетичну галявину.
Власне це завершення спеціального проєкту, а по-суті меморіального місця відпочинку, де можна у тиші алей, серед зелених шат просто неба послухати поезію, поміркувати про сенс життя і творчості, просто поспілкуватися з однодумцями і друзями. А надихають на цей настрій скульптури двох геніїв на вході, встановлених тут в рамках цього ж проєкту у 2017 році: українського – Тараса Шевченка та китайського – Ду Фу.
Цей нині завершений дворічний проєкт КНУ імені Тараса Шевченка і Посольства КНР в Україні має на меті поглиблення співпраці та діалогу між освітніми, культурними та мистецькими закладами двох країн і сприяти зближенню їхніх народів.
Ректор КНУ Леонід Губерський наголосив, що різні народи здавна зближують саме великі мислителі і митці. Вони вміють мудрістю і образним словом визначити і донести до глибин душі справжні цінності буття, їхнє значення для кожного, стають пожиттєвим дороговказом.
«Тому – зазначив він, – тут, у Ботанічному саду КНУ, що нині відзначає своє 180-річчя, планується встановити пам’ятники й іншим видатним класикам світової літератури та культури, зокрема, невдовзі, митцям Іспанії та Індії. Вони не лише прикрасять улюблений сад киян і гостей міста, в й заохочуватимуть до вивчення літератури та історії».
Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей пригадав як у 2017 році у цьому місці вдало «оселилась» скульптурна композиція “Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу”. Скульптор Ю Вей Шань спершу планував пам’ятник мислителю Конфуцію. Однак за ініціативи Ду Вея обрали саме Ду Фу як символічний рівноправний діалог між поетами, а відтак – між Сходом і Заходом.
Відкриття «Галявини» прикрасили, звісно ж, поетичним словом. Студентка 3 курсу Інституту філології КНУ спеціальності «китайська мова і література та переклад» Ірина Завада прочитала в оригіналі «Весняні надії» Ду Фу. Вийшло дуже мелодійно і зворушливо. А студентка 1 курсу магістратури Інституту філології спеціальності «українська мова та література» Лу Жуй розчулила всіх, прочитавши українською «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм» Тараса Шевченка
Чудова завершена спільна справа, тепло спілкування і вічна поезія під золотими шатами Ботанічного саду зробили подію незабутньою.
Пресцентр
Простір навколо пам’ятника названо «Оаза миру» на честь філософії Махатми. Монумент відкрили перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко, посол Індії в Україні Партха Сатпатхі, проректор з міжнародних зв’язків Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Петро Бех. У заході також взяли участь відомий поет і Герой України Дмитро Павличко, члени дипломатичного корпусу, професори й студенти університетів, індологи та інших науковці, а також друзі Індії.
Відкриваючи урочисте зібрання, проректор Петро Бех передав усім учасникам вітання від ректора Шевченкового університету, академіка Леоніда Губерського. Петро Олексійович зазначив, що «відкриття пам’ятника цій Великій Людині в університетському ботанічному саду є проявом дружби між нашими країнами. Київський національний університет імені Тараса Шевченка докладає багато зусиль для зміцнення відносин між Україною та Індією. Ми пишаємося своїми індійськими студентами й випускниками, які здобувають освіту в Україні, а потім працюють на благо рідної держави».
Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова зауважила, що «сьогодні особливий день для нашої країни, адже ім’я Махатми Ганді в усьому світі асоціюється з утвердженням миру, а нам, українцям, він так необхідний, бо вже протягом шести років ми виборюємо його на Донбасі».
Із вітальним словом до учасників звернувся посол Індії в Україні Партха Сатпатхі. Пан посол відзначив, що «радий бути присутнім на цій особливій події. У день народження великого Махатми Ганді, ми відкриваємо перший його пам’ятник в Україні. Він стане символом дружніх відносин між нашими державами. Я вдячний уряду України, керівництву міста Києва та адміністрації Київського національного університету імені Тараса Шевченка за таку можливість».
Поет Дмитро Павличко задекламував вірш, який він написав у 2019 році з нагоди 150-річчя Махатми Ганді.
Махатма Ганді був лідером ненасильницького руху за незалежність Індії проти британського колоніального панування. Він народився 2 жовтня 1869 року в штаті Гуджарат, на західному узбережжі Індії. За фахом – юрист. Його методи ненасильницького супротиву, мужність, співчуття та прагнення до правди надихнули лідерів рухів за громадянські права та свободи у всьому світі. Ганді став натхненням для таких лідерів і корифеїв, як Нельсон Мандела, Мартін Лютер Кінг-молодший, Хошимін, Сесар Чавес, Джордж Бернард Шоу, Стів Джобс, Джон Леннон, Альберт Ейнштейн. Філософія Махатми надихає і сучасних діячів.
Центр комунікацій
9-10 жовтня 2019 року у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна відбулися урочисті заходи з нагоди відкриття «Поетичної галявини» і пам’ятника Кім Со Волю.
Скульптурна композиція “Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу” на території Ботанічного саду була встановлена у грудні 2017 року на місці, яке мало неофіційну назву «читалка». Ця невелика за площею територія є улюбленим місцем для багатьох відвідувачів Ботанічного саду і нині офіційно отримала нову назву. Урочисте відкриття «Поетичної галявини» відбулося 9 жовтня 2019 року. З привітальним словом до гостей та присутніх звернувся ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л.В. Губерський і Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей.
Ректор КНУ Л.В. Губерський сказав, що у Ботанічному саду, який нині відзначає своє 180-річчя, планується встановити пам’ятники й іншим видатним класикам світової літератури та культури, які не лише прикрасять улюблений Сад киян і гостей міста, а й заохочуватимуть до вивчення літератури та історії.
На святі були присутні гості з Національного ботанічного саду міста Саласпілс (Латвія) – директор Андрій Свіланс з колегами, які напередодні приймали участь у відкритті Латвійського скверу у Києві.
10 жовтня у Ботанічному саду відкрили пам’ятник Кім Со Волю – видатному корейському поету XX століття, який жив і творив, оспівуючи у традиційних ритмах самобутність та почуття корейського народу. У церемонії відкриття пам’ятника взяли участь ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л.В. Губерський і Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Квон Кі-Чанг.
Захід розпочав завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та ПівденноСхідної Азії професор І.П. Бондаренко, який вже вдруге випустив у світ збірку віршів Кім Со Воля у перекладі на українську мову.
Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л.В. Губерський наголосив, що Ботанічний сад, який розташований у центрі столиці повинен стати осередком культури у місті Києві.
Під час презентації пам’ятника з вітальною промовою виступив директор центру з підготовки майбутніх фахівців корейської філології при Університеті Корьо (м. Сеул) Чо Хочоль. У своєму виступі корейський професор зазначив: «І я вірю, що новий для Києва культурний монумент – пам’ятник Кім Со Волю, стане ще одним великим дороговказом для обміну у сфері культури і гуманітарних наук між Південною Кореєю та Україною». На заході був присутній автор пам’ятника Кім Со Волю український скульптор Михайло Іщенко. Студенти КНУ підготували невеликий концерт, що справив приємне враження на всіх учасників церемонії.
Відділ еколого-освітньої роботи
Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна