Українські стипендіати програми «Фулбрайт» на річному стажуванні у Коледжі гуманітарних наук Пенсильванського державного університету

Двоє науковців із охопленої полум’ям війни України знайшли другу академічну домівку та зустріли теплий прийом під час стажування в Пенсильванському державному університеті завдяки програмі «Фулбрайт».

Марія Гриценко та Олександр Гон, викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, були відібрані програмою «Фулбрайт» для проведення 2025–2026 навчального року у складі кафедри німецької та слов’янських мов і літератур Коледжу гуманітарних наук.

Марія Гриценко, доцент кафедри перекладу Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, викладає вступний курс української мови та допомагає у подальшому розвитку курсу UKR100: «Українська культура та цивілізація». Олександр Гон, викладач з теорії та практики перекладу в Навчально-науковому інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, проводить дослідження в рамках свого проєкту «Езра Паунд і Юрій Клен: контексти двох модерних незавершених епосів», який аналізує твір Паунда «Кантос» (1917–1968) та твір Клена «Попіл імперій» (1943–1947).

Юлія В. Ладигіна, доцент кафедри слов’янознавства та глобальних і міжнародних студій, тісно співпрацює з обома професорами, які входять до числа багатьох стипендіатів програми «Фулбрайт», прийнятих кафедрою протягом років.

«Нам дуже пощастило, що Марія та Олександр тут, і ми отримуємо величезну користь від їхнього перебування в університеті», – сказала Юлія Ладигіна. «Україна зараз знаходиться у скрутному становищі, і неймовірно, що вчені там можуть продовжувати свої дослідження та викладання за таких умов. На даний момент наукова діяльність – це не лише професійна діяльність, а й символ опору та можливість поділитися інформацією про Україну».

Марія Гриценко зазначила, що Пенсильванський державний університет є «по-справжньому відкритою та дружньою мультикультурною спільнотою», який на час стажування став для неї прихистком від жахіть триваючої війни Росії з Україною.

«Ми відчуваємо величезну підтримку», – сказала Марія Гриценко, яка, окрім своїх академічних обов’язків, є співкерівницею Українського студентського товариства та допомагає координувати різноманітні позанавчальні та просвітницькі ініціативи.

«Усі тут просто фантастичні», – додав Олександр Гон. «Я найщасливіша людина і науковець у світі. Я дуже вдячний за можливість вести мирне, осмислене наукове життя. Я вважаю, що мені поталанило».

Марія Гриценко спеціалізується на перекладах з англійської на українську та з української на англійську і викладає курси, що поєднують теоретичні підходи з прикладним практичним досвідом у галузі перекладознавства. Вона є співавтором трьох підручників та автором численних статей з письмового та усного перекладу, а також має великий професійний досвід роботи перекладачем, співпрацюючи з провідними міжнародними культурними інституціями, такими як Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини DocuDays UA та Одеський міжнародний кінофестиваль.

Наукові інтереси Олександра Гона включають порівняльну літературу, політику перекладу та інтермедіальне дослідження наративу як у художній літературі, так і в музиці. Він є співавтором п’яти підручників з перекладу в рамках англійсько-української мовної пари та автором двох монографій: «Поезія Свінберна в контексті Fin de Siècle» (1996) та «Парадигматика ліричного й епічного в “Кантос” Езри Паунда» (2017).

Перше спілкування Олександра Гона з Пенсильванським державним університетом мало місце ще у 2021 році, коли він звернувся до Юлії Ладигіної та Михайла М. Найдана, професора україністики імені родини Воскоб та професора слов’янських мов і літератур, щоб запитати, чи зацікавлені вони виступити у ролі науковців, що приймають, для його дослідницького проєкту після того, як його було затверджено для програми «Фулбрайт».

«Ми були дуже зацікавлені в його проєкті», – сказала Юлія Ладигіна. «Ми написали листи підтримки, все було готово, він проходив останні співбесіди з представниками програми «Фулбрайтом», а потім… в Україні сталося повномасштабне вторгнення».

Після російського вторгнення на початку 2022 року Олександру Гону та всім українським чоловікам віком до 60 років було обмежено виїзд із країни через можливу потребу призову до армії. У зв’язку з цим його стипендія Фулбрайта відійшла на другий план.

Минулого року Олександру Гону виповнилося 60, і він нарешті отримав дозвіл на виїзд. Однак перед від’їздом він попросив дозволу у свого молодшого брата, який служить на передовій у лавах Збройних сил України, і він підтримав Олександра.

«Те, що Юлія зробила для мене, просто вражає», – поділився Олександр Гон. «Коли я приїхав, вона знайшла мені та моїй дружині помешкання. Вона подбала про стільки дрібниць, це надзвичайна доброта і щедрість з її боку. Єдине, про що мені лишилося турбуватися, – це проводити дослідження в бібліотеці. Все пройшло бездоганно».

Дійсно, університет створив приємне та спокійне академічне середовище для Олександра Гона та Марії Гриценко, які провели останні кілька років, продовжуючи свою викладацьку та дослідницьку діяльність у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, коли на Київ безперестанно сипалися російські ракети. За цей час кілька будівель університету постраждали від бомбардувань.

«Щоразу, коли лунає сирена, ми йдемо до бомбосховища і продовжуємо заняття, – розповіла Марія Гриценко. – Це додає мотивації продовжувати й вистояти. Ти не усвідомлюєш, наскільки життя крихке. А потім приїжджаєш сюди, де все працює так злагоджено, і розумієш, що життя без війни є справжнім благословенням».

Кілька колишніх студентів Олександра Гона та Марії Гриценко служать на фронті, а один із колишніх студентів Олександра Гона нещодавно загинув у бою. Крім того, деякі випускники Олександра Гона обіймають високі посади в дипломатичній службі України.

Марія Гриценко розповіла, що часто зупиняється біля стіни на території університету, яка вшановує пам’ять студентів, що загинули на війні.

«Коли я бачу імена та обличчя цих дітей, які роблять те, на що не кожен має сміливість, це дає мені більше вдячності за час, який я проводжу з молоддю, бо ніколи не знаєш, що може статися», – сказала вона.

Наразі професори щасливо продовжують своє перебування у Пенсильванському університеті. Вони швидко подружилися з місцевою українською громадою і проводять вільний час, відвідуючи лекції, кінофестивалі та інші заходи. Восени Михайло Найдан запросив Олександра Гона на його перший матч з американського футболу на стадіоні «Вест Шор Хоум Філд» у «Бівер Стадіум».

Олександр Гон сказав, що досі не може прийти до тями від першокласних ресурсів, доступних йому в університетських бібліотеках «Патті» та «Патерно».

«У нашій бібліотеці в Україні брати книги додому заборонено за будь-яких умов. Місцевий підхід є зразково демократичним», – сказав він. «Я не втомлююся захоплюватися місцевими бібліотеками. Блукаючи між стелажами, відчуваєш це почуття захвату. Американська бібліотека – це дивовижна установа сама по собі. Це цілий світ. Науковцю дуже захопливо знаходитися в такій бібліотеці і мати всі ці знання під рукою».

Тим часом Марія Гриценко отримує величезне задоволення від роботи зі своїми студентами, відзначаючи, наскільки вони мотивовані вивчати українську мову.

«Ви відкриваєте молоді уми і показуєте їм, що світ не обов’язково має залишатися таким, яким він є», – сказала вона. «Саме тут ти справді відчуваєш, що ти живий. І це дає тобі надію на майбутнє. Ось що я люблю у викладанні».

Це викликає в неї велику вдячність за досвід, отриманий у рамках програми «Фулбрайт».

«Все, що я можу сказати, – це «дякую» від щирого серця», – поділилася Марія Гриценко. «Моя історія не є унікальною. Моя історія – це історія мільйонів українців. Усі наші історії настільки схожі, що один голос стає відлунням багатьох голосів».

Олександр Гон поділяє ці почуття.

«Приїхавши сюди з країни, охопленої війною, я не можу не думати, що я тут, а мій брат воює на передовій , проявляючи найбільшу незламність, яку бачила післявоєнна Європа», – сказав він. «Це змушує мене усвідомлювати відповідальність за те, аби робити свою справу добре, поки я тут».

Матеріал люб’язно надано Пенсильванським державним університетом