Програми віртуальних обмінів

Що таке віртуальні обміни?

Віртуальний обмін — це доступна та новаторська форма міжнародного обміну, що використовує нові технології та мову міжнаціонального спілкування та не потребує фізичної мобільності.

Для організації віртуального обміну потрібні принаймні два університети-партнери. Зазвичай, віртуальні обміни складаються з невеликої кількості звичайних лекційних занять, вони при цьому є особистісно-орієнтованими та не потребують особливих затрат.  Участь у віртуальному обміні сприяє отриманню спільного досвіду співпраці з метою реалізації спільного проєкту. В рамках проекту віртуального обміну учасники обговорюють міждисциплінарні теми, а також фокусуються на вирішенні реальних проблем.

Групи студентів з різних країн спілкуються віддалено за допомогою технологій дистанційного навчання. Таке спілкування здійснюється самостійно або за участі фасилітатора, який заохочує активну залученість членів групи до процесу та допомагає створити продуктивне колективне обговорення, не впливаючи на змістове наповнення курсу.

Віртуальний обмін відрізняється від інших форм онлайн-навчання наступним чином:

• акцент передусім на міжособистісній взаємодії та діалогу, натомість в більшості програм онлайн-навчання головна увага приділяється змісту навчання
• навчання носить експериментальний характер, коли учасники здобувають безпосередній досвід комунікації та співпраці з колегами-учасниками з різних культур та різних умов життя
• цілі та результати навчання включають в себе соціальні навички, необхідні для майбутнього працевлаштування, але які при цьому рідко формально визнаються як необхідні (розвиток міжкультурної компетентності, медіа та цифрова грамотність, командна робота, тощо)
• віртуальний обмін розвивається переважно за ініціативи учасника, а не керівника: тут домінує філософія діалогу, де учасники – основні рушії знання.

Чому варто взяти участь?

Віртуальний обмін дає можливість:

• розвивати та зміцнювати soft skills, які є важливими для працевлаштування (робота в команді, уміння працювати з людьми з різного культурного середовища, спілкуватися іноземною мовою, вивчати різні комунікативні стилі, адаптувати свій стиль спілкування до аудиторії та культурного контексту)
• відчути і усвідомити себе громадянином світу через розуміння цінності культурного різноманіття
• вивчати міждисциплінарні теми, які зазвичай не розглядаються у традиційній навчальній програмі
• розвивати свої цифрові навички, особливо спілкування і взаємодію у віддаленому режимі та командну роботу на віртуальних платформах
• підготуватися до фізичної мобільності, уникнути культурного шоку та полегшити адаптацію в приймаючій країні
• знайти нових друзів
• вийти за межі своєї зони комфорту

Визнання кредитів

Ваша участь у проєктах віртуального обміну може бути визнана по-різному.

Якщо навчальна дисципліна включена до навчального плану, університет може визнати кредити, отримані в результаті участі в віртуальному обміні:

• як дисципліну вільного вибору в рамках навчального плану
• як вид практичної діяльності в межах дисципліни

Програми віртуальної мобільності

NICE – Мережа міжкультурної компетенції для сприяння підприємництву (Network forIntercultural Competence to facilitate Entrepreneurship)

NICE – це програма віртуального обміну, яка складається з семи освітніх модулів, спрямованих на розвиток soft skills, а саме підприємницьких, міжкультурних та міжособистісних навичок, здатності до співпраці, навичок роботи в команді та фокусуванні на вирішенні реальних проблем, щоб сприяти професійному зростанню студентів та їхній готовності до працевлаштування.

В рамках цієї програми студенти працюють як індивідуально, так і в міждисциплінарних і мультикультурних командах для вирішення «глобальної проблеми».

Інтенсивні програми змішаної мобільності Erasmus+ (Erasmus+ Blended Intensive Programmes)

Інтенсивні програми змішаної мобільності – це новий механізм фінансування в рамках програми Erasmus+, міжнародна навчальна діяльність, що поєднує онлайн-співробітництво та коротку фізичну мобільність, розроблена на основі підходу, що базується на вирішенні реальних проблем. Програми такого типу складаються мінімум з 3 кредитів ECTS.

 

COIL

Модель Collaborative Online International Learning (COIL) розроблялася протягом останніх 20 років задля просування міжнародної співпраці у формі онлайн-навчання. COIL прагне запропонувати результати аналогічні чи навіть кращі, ніж фізична мобільність, з погляду вдосконалення міжнародних та міжкультурних компетенцій. Як правило, модель COIL застосовується до курсу або частини курсу в рамках більшої освітньої програми (модуль COIL).

Що таке COIL?

Щоб відповідати критерім COIL, навчальна діяльність повинна мати такі обов’язкові складові:

• Спільна робота: науково-педагогічні працівники спільно викладають модуль на рівних засадах; студенти знаходяться в умовах, що сприяють формуванню ефективної та плідної співпраці для отримання необхідних результатів діяльності
• Онлайн формат: взаємодія між студентами та відповідними викладачами відбувається (в основному або виключно) онлайн
• Міжнародний характер: існує значна взаємодія між викладачами та студентами у двох (або більше) різних країнах, що сприяє розвитку міжнародних і міжкультурних компетенцій
• Навчання: модулі COIL є навчальною діяльністю та мають бути невід’ємною частиною навчальної програми, а не факультативним та несуттєвим «доповненням» до неї.

Таким чином, тільки в тому випадку, якщо навчальна діяльність відповідає всім вищезазначеним характеристикам, вона може бути визнана справжнім «віртуальним обміном». Чотири вищезазначені умови є нерозривно пов’язаними та обов’язковими.

За умови дотримання цих критеріїв, модулі COIL можуть бути представлені  у різних формах та відрізнятися об’ємом і наповненням. Модулі COIL також можна використовувати як додаток до короткострокової фізичної мобільності для задіяних викладачів та/або студентів, що разом становитиме змішану мобільність. Наприклад, на додаток до більш тривалого онлайн-співробітництва може проводитися «тиждень міжнародних проєктів», коли студенти та викладачі зустрічаються фізично. У будь-якому випадку, дуже корисно, щоб співробітники, які беруть участь у модулі COIL, зустрічалися фізично на етапі планування, щоб створити довірчі відносини, необхідні для спільного викладання.

 

EXPLICO

Коли в 2020 році почалася пандемія COVID-19, Гаазький університет прикладних наук (TheHague University of Applied Sciences, THUAS) запропонував своїм студентам цілеспрямований та інклюзивний шлях розвитку передових глобальних компетенцій. Міжнародні, міжкультурні та міждисциплінарні студентські команди заохочувалися зв’язуватися одна з одною та співпрацювати, спираючись на методологію конструктивного мислення, аби запропонувати зміни для світу на етапі пандемії та після її завершення.  Так і утворився проєкт EXchangingPerspectives for Local Impact in COvid  (EXPLICO).

Як зазначає одна з викладачок THUAS Corina Tabacaru, що входила до команди розробників проєкту EXPLICO, «EXPLICO народився із бажання не замінити досвід фізичного навчання за кордоном, що справді є незамінним, а надати нашим студентам можливість долучитися до справжніх ефективних міжкультурних зустрічей, не виходячи з дому; створити модуль повністю в форматі онлайн, що направлятиметься самими студентами та спонукатиме до конструктивного мислення й міжкультурної командної роботи, задіюватиме нашу різноманітну студентську спільноту, їх досвід та їхні мережі як ресурс».